- розучений
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до розучити. || розу́чено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розучений
Смотреть что такое "розучений" в других словарях:
розучений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
роз... — Слова лемківськоі говірки з префіксом роз в більшості мають те саме звучання, що й в укр. літерат. мові, і відрізняються від них тільки наголосом, напр.: розахатися, розахкатися, розбагнений, роздав[лений], розбесідуватися, розбещений,… … Словник лемківскої говірки
